Деякі особливості української мови.

Українська мова одна з найдосконаліших мов світу.

Та це й природно, адже нашій сучасній мові передують тисячоліття її історії та розвитку.

Одного разу відомий класик української літературної спадщини Максим Рильський виступив на засіданні з’їзду Спілки письменників України з доповіддю про деякі особливості української мови.

Причиною теми цієї доповіді послужило те, що тодішній голова Спілки письменників України товаріщ Швець указав своїй секретарці не писати м’який знак в кінці свого прізвища для того, щоб воно звучало більш схожим на російське слово, бо російській мові більш пасують такі слова без м’якого знаку в кінці.

Отож, Максим Рильський довго розповідав письменникам про різні особливості української мови аж поки зала не втратила спокій від такої лекції з мови й для кого?…для грамотних письменників. Дехто вигукував, щоб він не випробував їх терпіння й пішов геть від трибуни.

От тоді Максим Рильський сказав, що він вже закінчує свою доповідь і лише наведе коротенький приклад ще однієї особливості української мови.

Він підкреслив, що в українській мові в іменниках, які закінчуються на «ц» вкінці слова завжди ставиться м’який знак, але є три винятки – це кац, поц та швец.

Ось тоді письменники й зрозуміли в чому річ.

Але є ще цікаві особливості української мови про те, як пишуться іменники в українській мові, коли вони закінчуються на «р», особливо, якщо цей іменник розпочинається на літеру «ч». Але це в наступний раз.

Лука Іваницький.