Українська монархія. Нова конституція України, розділ ІV.

Сайт Сумської обласної організації УНА-УНСО продовжує публікацію проекту нової конституції України з монархічним устроєм суспільства.

Пропонуємо четвертий  її розділи.

Відгуки й пропозиції можете направити за електронною адресою: monarchija@gmail.com

Розділ ІV. Права й свободи та обов’язки людини.

Стаття 37.

§1.Усі люди в Україні від народження є вільними.

§2.Люди в Україні мають відповідні конституційні права та свободи.

§3.Права й свободи людини в Україні та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави.

§4.Утвердження й забезпечення прав та свобод людини є пріоритетним обов’язком держави відповідно до закону.

§5.Права та свободи людини в Україні є невідчужуваними та непорушними.

§6.Права й свободи людини в України, закріплені Конституцією України, не є вичерпними.

§7.Конституційні права та свободи людини в Україні гарантуються й не можуть бути скасовані, не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України. Такі обмеження мають бути адекватними до встановленої законом мети й необхідними в соціальному суспільстві.

§8.Піддані монарха України користуються правами й свободами, як громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України.

§9.Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах користуються правами й свободами, як громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України.

§10.Іноземці та особам без громадянства мають право отримання статусу біженця або політичного притулку в порядку, встановленому законом.

Стаття 38.

§1.Кожна людина має невід’ємне право на життя. Обов’язок держави – охороняти та захищати життя людини в Україні.

§2.Кожен в Україні має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень й протиправних посягань.

§3.Кожен в Україні має право захищати своє життя, здоров’я та власне майно,  життя та здоров’я інших людей в Україні від протиправних посягань будь-якими законними засобами, в тому числі й за допомогою зброї. Володіння, зберігання та користування особистими засобами самооборони встановлюється законом.

§4.Кожному, хто на законних підставах перебуває в Україні, гарантується право на свободу пересування, вільний вибір місця помешкання, право вільно залишати територію України.

§5.Громадянин України чи підданий монарха України не може бути позбавлений права на в’їзд у будь-який час в Україну.

Стаття 39.

§1.Кожен в Україні має право на повагу до його людської гідності.

§2.Кожна людина в Україні має право на особисту свободу та особисту недоторканність, особистий життєвий простір відповідно до законів.

§3.Кожен має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права та свободи інших людей.

§4.Кожен має право на свободу думки, совісті та віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, змінювати переконання, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи й ритуальні обряди, вести релігійну діяльність, здобувати релігійну освіту.

§5.Кожен в Україні має право на свободу слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

§6.Кожен має право на свободу зібрань, яке включає право мирно, без зброї збиратися й проводити збори, мітинги, походи, демонстрації тощо.

Стаття 40.

§1.Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

§2.Кожному гарантується право на невтручання в його приватне життя.

§3.Кожному гарантується право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної, електронної та іншої кореспонденції.

§4.Кожний має право знайомитися в державних органах, органах місцевого самоврядування, в підприємствах, в установах та інших організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Стаття 41.

§1.Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе та своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

§2.Кожен в Україні має право на сім’ю та повагу до сімейного життя.

§3.Діти в Україні рівні в своїх правах та свободах незалежно від походження, а також від того, народжені вони в шлюбі чи поза ним відповідно до Конституції та законів України.

§4.Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожен має змогу побудувати, придбати або взяти житло в оренду чи інше користування.

§5.Сім’я громадянина України та підданого монарха України має право на отримання десяти соток землі для своєї садиби на правах безоплатної оренди в будь-якому поселенні України чи поза його меж за визначенням й бажанням громадянина України та можливостями громади даного поселення чи державного земельного управління відповідно до закону. Відмова без реальної привабливої пропозиції для громадянина з цього приводу забороняється. Надання такої ділянки землі в заповідних зонах чи інших неприпустимих місцях забороняється відповідно до закону.

§6. Сім’я громадянина України та підданого монарха України має право на цілісний присадибний комплекс на правах оренди, який може включати в себе й присадибну ділянку землі. Статус присадибного комплексу встановлюється законом України.

§7.Відповідно до закону, сім’я громадянина України має право на отримання одного гектару придатної сільськогосподарської землі на правах пільгової оренди виключно для городництва без зведення на ній будь-яких капітальних споруд у місцях спеціального призначення з цього приводу.

§8.Відповідно до закону, сім’я підданого монарха України має право на отримання половини гектару придатної сільськогосподарської землі на правах пільгової оренди виключно для городництва без зведення на ній будь-яких капітальних споруд у місцях спеціального призначення з цього приводу.

§9.Кожному гарантується недоторканність житла.

Стаття 42.

§1.В Україні визнається першочерговим соціальний захист людини праці, робітники й трудове селянство мають пріоритет у соціальних програмах для населення України.

§2.Людина в Україні має право на соціальний захист, що включає право на забезпечення її в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від неї обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків працюючих та роботодавців, а також бюджетних й інших джерел соціального забезпечення, функціонуванням державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Держава сприяє створенню умов для ефективного здійснення права осіб з обмеженими фізичними можливостями на соціальну інтеграцію та гідну участь у суспільному житті.

§3.Кожен в Україні має право на охорону здоров’я та медичну допомогу. Держава створює реальні умови для ефективного й доступного для всіх медичного обслуговування. Медичне обслуговування населення в закладах медицини та охорони здоров’я здійснюється виключно державним коштом чи коштом з місцевого бюджету.

§4.Кожен має право на безпечне для життя й здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

§5.Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів, житла й предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація є відкритою.

§6.Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю й безпечністю продукції та всіх видів послуг й робіт, сприяє діяльності організацій споживачів.

§7.Кожен має право на якісну продукцію для споживання, яка має відповідати державним стандартам.

Стаття 43.

§1.Кожен в Україні має право на освіту та інтелектуальну діяльність відповідно до закону.

§2.Кожен в Україні має право безоплатно здобути загальну середню освіту. Кожен в Україні має право безоплатно здобути середню-спеціальну чи вищу освіту в державних чи комунальних навчальних закладах на конкурсній основі з урахуванням їх особистих здібностей.

§3.Кожному в Україні відповідно до закону гарантується свобода літературної, художньої, наукової й технічної творчості, захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних та матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

§4.Кожен має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Стаття 44.

§1.Кожен в Україні має право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових й службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення та дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом термін.

§2.Громадяни України мають право брати участь в управлінні державними та місцевими справами, у всеукраїнському та місцевому референдумах, вільно обирати й бути обраними на виборах до органів місцевого самоврядування, а також право здійснювати народну та місцеву ініціативи.

§3.Громадяни України користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Стаття 45.

§1.Кожен в Україні має право на заняття підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом.

§2.Кожен в Україні має право на працю, що включає можливість заробляти на життя собі та своїй сім’ї працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для здійснення права на працю відповідно до закону.

§3.Кожен, хто працює, має право на належні, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеного законом прожиткового мінімуму. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

§4.Кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується відповідно до закону наданням днів щотижневого відпочинку, оплачуваної щорічної відпустки, а також компенсацією за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій та виробництв, скороченої тривалості роботи в нічний час.

§5.Захист від незаконного звільнення гарантується відповідно до закону.

§6.Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних й соціальних інтересів відповідно до закону.

Стаття 46.

§1.Кожному гарантується право знати свої права й обов’язки. Кожен в Україні має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.

§2.Усі люди в Україні є рівними в своїх правах відповідно до Конституції та законів України.

§3.Кожнен в Україні має право звертатися за захистом своїх прав до уповноваженого верховної ради України з прав людини.

§4.Права та свободи людини в України захищаються судом. Усі є рівними перед законом та судом.

§5.Громадяни України мають право брати участь у здійсненні правосуддя.

§6.Кожен в Україні має право звернутися до суду відповідно до Конституції та законів України.

§7.Кожен в Україні має право на справедливий й публічний розгляд його справи впродовж розумного строку, встановленого законом, незалежним й безстороннім судом, створеним на підставі Конституції та законів України.

§8.Кожному гарантується судовий захист, право спростовувати недостовірну інформацію про себе й членів своєї родини та право вимагати вилучення будь-якої недостовірної інформації, а також право на відшкодування матеріальної й моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

§9.Кожному в Україні гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб.

§10.Кожний затриманий має право в будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

§11.Права потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного захищаються законом.

§12.Засуджений користується всіма правами й свободами людини та громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом та встановлені вироком суду.

§13.Кожний засуджений має право на перегляд вироку суду у встановленому законом порядку, а також право просити про помилування або пом’якшення покарання.

§14.Відповідно до закону засудженому до страти за його бажанням надається право скористатися достатніми державними коштами для здійснення незалежного нового розслідування скоєного ним з метою перегляду його судової справи.

§15.Засуджений до страти має право клопотатися через визначену ним релігійну організацію в Україні про зменшення п’ятирічного терміну виконання смертного вироку.

§16.Кожен в Україні має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав та свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

§17.Кожен має право відповідно до закону на відшкодування за рахунок держави, органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої неконституційними й незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 47.

§1.Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів, не посягати на права та свободи інших осіб, сплачувати податки, збори, обов’язкові платежі в порядку та розмірах, установлених законом.

§2.Положення цього розділу Конституції України застосовуються також до юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, якщо права й свободи та їх юридичні гарантії за своїм змістом й обсягом можуть бути на них поширені відповідно до закону.

Петро Перепуст. До нових зустрічей.

Підготував Ігор Гутенко.