Постійна рубрика – нам пишуть молоді політологи: Звідки взялося сучасне язичництво?

У кінці ХХ століття, коли влада в СРСР зрозуміла, що потрібно якось підсилити основи комуністичного світогляду.

Бо з послабленням режиму стрімко почало відроджуватися православ’я та інші традиційні релігій серед народів СРСР, то державні й компартійні інституції напрацювали ряд провокаційних релігійних теорій та підкинули їх у суспільство.

Особливу увагу було приділено саме Україні, бо в нашому народі найбільше збереглася християнська традиція. Україна складала 60% всього православ`я в СРСР, мала найбільшу кількість парафій та храмів, а значить найбільшу кількість віруючих християн.

Зовсім недавно, в порівнянні з плином історії, український народ боровся в підпіллі зі зброєю в руках з комуністичним режимом, а також хвиля дисидентів завжди була присутня серед українців. В Україні з давніх-давен патріотизм пов’язаний з вірою в Бога починаючи з часів Київської Русі, далі Доби козацтва, а потім УНР й ОУН-УПА. Під час Другої світової війни й пізніше серед повстанців лунали привітання – ”Слава Ісусу” – “Навіки слава”.

Ось тому радянська влада вважала за необхідне знищити християнство в Україні для того, щоб у подальшому знищити на духовному й генетичному рівнях Українську Націю. Росія дотримувалася свого основного правила – “розділяй та володарюй”, тому було вирішено розділити українців духовно.

Комуністичні псевдовчені почали збирати матеріали часів язичництва, коли люди поклонялися богам, камінням, воді та ще казна кому. Саме ця дика релігія була взята на озброєння органами КДБ для роз’єднання українців та подальшого знищення всього українського. Звісно ці «історики на заказ» додали багато вигаданого.

Ряд українських патріотів попалися на цей кегебіський гачок та почали вивчати усю цю маячню. Відчуття рідного, українського розпалювало емоції. Нова релігія, як вірус почала поширюватись серед українців. Виникло так зване “рідновірство”.

Зі здобуттям Україною незалежності були розсекречені архіви й на весь світ було розказано про Голодомор 1932-1933 років, про справжні втрати України в Другій світовій війні, про знищення Української еліти: вчених, письменників, священників, вчителів тощо. Але не було згадано про боротьбу з християнством на Україні за допомогою “рідновірства”, мабуть не придали цьому великого значення.

Тим часом КДБ перетворюється в ФСБ, а діяльність у цьому напрямку не припиняється та підживлюється новими матеріалами, які вже не так важко підсунути псевдо патріотам. А для “рідновірів ” – це отримання нібито достовірної інформації, про так званих “рідних богів”. Вони починають залучати до цього молодь, у більшості неординарних студентів, які полюбляють все нове.

Старші “рідновіри” так старанно займалися самообдуренням, що й справді повірили в цю маячню. Вони почали збиватися в кола, назначати собі жерців та майструвати богів. Усі ці “рідновіри” розчинилися в усіх патріотичних організаціях де задурюють голови патріотам. Ці нові «апостоли» починають активно боротися з християнством.

Викликає здивування те, що усі патріотичні організації в своїх програмних засадах посилаються на християнські засади. Поява серед чланста партій та громадських організацій патріотичного спрямування “рідновірів” чи представників новітніх сект не викликає в керівництва тривоги чи хоч би занепокоєння. А це призводить до боротьби в самих організаціях через різний світогляд.

На жаль, не всі українці сприймуть мою розповідь та сприятимуть зміцненню й об`єднанню української нації, але я хотів би, щоб люди дали об’єктивну оцінку ситуації з цього приводу та задумалися про майбутнє України.

Родіон Дученко.

Підготував Лука Іваницький.

Українська Національна Асамблея, місто Суми.

http://www.unso.loc ; E-mail: luka100luka@ukr.net, una-unso_sumy@ukr.net

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *