Про проект конституції монархічного устрою України, розділ ХІ-ХІІ.

Ми продовжуємо обговорювати проект нової конституції України в якій закладені основи монархічного устрою суспільства.

Власний кореспондент часопису Сумської обласної організації УНА-УНСО «Нащадки Святослава» Євген Бобровський у розмові з головою ініціативної групи зі створення всеукраїнської політичної партії «Українська Монархія» паном Петром Перепустом.

Тема сьогоднішньої бесіди Розділ ХІ та Розділ ХІІ проекту нової конституції України.

Відгуки й пропозиції можете направити за електронною адресою: monarchija@gmail.com

Кореспондент. Пане Петре, а чому в проекті нової конституції знижено вік дієздатності особи до 16 років?

П.П. Думаю, що це вірно, бо в шістнадцять років людина багато чого розуміє та може визначитися в своїх поступках та діях. Деякі люди й у п’ятдесят нездатні толком це зробити, багато залежить від генетики й впливу навколишнього середовища, в тому числі й суспільства.

Я вже не буду говорити про сучасні тенденції скорішого дозрівання молодих людей порівняно з пройдешніми поколіннями. На мій погляд, в історії розвитку людської спільноти спостерігається циклічність. Тільки, упаси Вас Господь, проводити паралелі з трактуваннями про циклічність природних явищ астрологічними шарлатанами з прив’язкою цього до розташування планет.

Розділ ХІ. Народне волевиявлення.

Кореспондент. А які є у Вас причини, щоб наступати на демократію? Я маю на увазі те, що нова конституція зобов’язує всіх ходити на вибори. Адже зараз побутує думка, що особа, яка свідомо не пішла на вибори довіряє вибору політично активних людей, це є демократично.

П.П. До демократії, пане Євгене, це зовсім не відноситься, бо демократіє є влада народу. Тобто, народ сам має обрати депутата чи мера тощо. А що це за народ такий, що обрав своєю меншою половиною Президента Віктора Януковича, я вже не говорю про Київського міського голову, якого взагалі обирали менше двадцяти відсотків киян. То хіба це є народне волевиявлення?

Вибори річ державна й дуже вагома, то громадяни й мають прийняти рішення.

В загальних положеннях цієї конституції сказано, що нація є суспільним згромадженням людей. Отже, це суспільне згромадження має бути цілісним. Кожний громадянин має думати не тільки про свій город чи ще щось, а бути відповідальним за долю держави. Адже не всі повноваження народу віддаються монарху України. Він не є самодержець, а Україна має бути конституційною монархією.

Кореспондент. Пане Петре, а чому тоді референдуми не обов’язково повинні збирати всіх громадян, де тут логіка?

П.П. Справа в тому, що референдум, то є особливе народне волевиявлення. Для місцевого референдуму виносяться питання, які не впливають на долю всієї держави. На всеукраїнський референдум виносяться специфічні питання, які підсилюють рішення монарха України, це свого роду плебісцит. Отже він доленосного значення не має.

Виключенням є референдум про зміну конституційного устрою з монархічного на інший. Але монархічний устрій в Україні ухвалюється «простим» всеукраїнським референдумом, то й зміна цього устрою має відбуватися аналогічно.

Розділ ХІІ. Суди та правосуддя.

Кореспондент. Ось тепер все зрозуміло. Також зрозуміло, що в Україні не повинно бути надзвичайних чи особливих судів, бо в Радянському Союзі це часто практикувалося для усунення неугодних. А скажіть, пане Петре, який доцільний термін на Вашу думку для розгляду справ у судах.

П.П. Доцільним терміном є неупереджений термін розгляду справ і тільки. Коли судова система буде під належним контролем відповідних органів та ще й самоконтролем, то дії окремого судді не будуть таємницею, як зараз, то керівництво такого судді відреагує належним чином у разі якихось порушень,  в тому числі й щодо терміну розслідування справ у суді.

Кореспондент. Ви знаєте, в цій конституції монарх України має дуже великі повноваження. От і генерального прокурора він призначає. Чи не буде це виглядати, що монарх України є просто диктатором.

П.П. Тут потрібно нагадати, що компетенція монарха України і підконтрольна, і не обмежена. Про це буде в наступних розділах.

Я скажу відверто, що в монарха України та його кабінету дуже велика й окреслена відповідальність. Не думаю, щоб він мав можливість диктаторства за цією новою конституцією.

А що стосується призначення генерального прокурора України саме монархом України, то це є логічно. Генеральний прокурор має слідкувати за дотриманням законності, а багато з цієї законності виходить саме від монарха України через його укази та інші рішення. Він також є гарантом конституції України. Потрібно ж слідкувати за цим. Окрім того, кандидатура генерального прокурора все одно погоджується верховною радою України.

Кореспондент. Дякую за розмову. До нової зустрічі.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *