Про проект конституції монархічного устрою України, розділ ХІІІ-ХІV.

Ми продовжуємо обговорювати проект нової конституції України в якій закладені основи монархічного устрою суспільства.

Власний кореспондент часопису Сумської обласної організації УНА-УНСО «Нащадки Святослава» Євген Бобровський у розмові з головою ініціативної групи зі створення всеукраїнської політичної партії «Українська Монархія» паном Петром Перепустом.

Тема сьогоднішньої бесіди Розділ ХІІІ та Розділ ХІV проекту нової конституції України.

Відгуки й пропозиції можете направити за електронною адресою: monarchija@gmail.com

Розділ ХІІІ. Монарх України.

Кореспондент. Пане Петре, зараз ми підійшли до самого цікавого моменту де йдеться про статус монарха України та шляхту.

От Ви написали, що монарх України є законним спадкоємцем усіх українських автохтонних земель, законним власником території української держави, сюзереном народів України тощо. Чи не є в цьому випадку зазіхання на території сусідніх держав?

П.П. Звичайно, ніхто не збирається зазіхати на автохтонні території української нації, які зараз знаходяться в складі сусідніх держав. Але відмовлятися від можливої перспективи повернути ці землі до української держави законним шляхом, відповідно до міжнародних норм, є нерозумно. Особливо потрібно не забувати, що там мешкають наші співвітчизники. Багато хто з них вже й не вважає себе українцем, але всяке буває – в лиху годину люди згадують хто вони та чиє в них коріння й вопіють до своєї нації про допомогу. Монарх України не повинен забувати про українську діаспору.

У новій конституції чітко сказано, що монарх України є законним власником території української держави, а не всіх українських етнічних земель. Він також є сюзереном народів, які проживають в Україні. Це значить, що він має дбати про всіх в Україні.

Кореспондент. А чому монарх України не може одружитися з, наприклад, англійською принцесою чи бути вірним католицької церкви?

П.П. Всі ці принципи закладені в новій конституції України не випадково. Історичний досвід монархічного устрою держав підказує нам, що краще триматися свого коріння, своєї релігійної традиції. Адже, згадайте історію, скільки було війн через те, що на один трон мали претензії родичі з різних монархічних дворів Європи. А що таке бути духовно підпорядкованим монарху Ватикану?

Краще всього, на мій погляд, щоб устрій нашої монархічної держави був усім зрозумілим, скажемо так – простим та передбачуваним. Нам не потрібно чужих земель через династичні шлюби. Нам би свою, що зараз маємо, утримати.

Антиукраїнський елемент підкидає нам різного роду пропозиції про побудову української імперії з центром у Києві. Це не тільки хибна ідея, це ворожа ідея. Мене не тішить перспектива Києва стати новим Вавилоном, втратити свою українську ідентичність.

Нам би з кримськими татарами вибудувати нормальні стосунки в одній державі Україна, бо й ця тема не з простих. А підібрати під себе інші народи «необ’ятной родіни» це взагалі кошмар, який не побажаєш навіть ворогу. Цим хворіють тільки божевільні та політичні збоченці.

Кореспондент. А, що все-таки значить, що монарх України є сюзереном українського національного православ’я?

П.П. Український монарх має дбати про духовність свого народу, всіляко сприяти поступу національного православ’я. Це, між іншим, записано й у сучасній Конституції України, але завуальовано в 11 статті під традицію й культуру української нації. В новій конституції України пропонується відкрито, що спонукає до відповідних дій.

Не забувайте, пане Євгене, що конституція, то є основний закон, а буде ще напрацьовано купу законів з усіх сфер життя країни й суспільства в руслі монархічного устрою держави. При цьому, закони ці приймає представницький орган – парламент України.

Кореспондент. У разі одруження монарха України з особою не української крові, титул монарха України втрачається автоматично й переходить до законного спадкоємця української монархії відповідно до конституції України. А якщо він відмовиться? Адже в руках монарха України величезна влада.

П.П. Не думаю, що такий випадок може статися, бо одружуються українські монархи лише один раз. У більшості випадків шлюб беруть задовго до коронації, бо править батько. А коли буде випадок регентства неповнолітнього нащадка української монархії, то рада національної безпеки України, звичайно, не допустить порушення конституції з цього приводу.

Окрім цього, сенат верховної ради України має в своєму розпорядженні національну гвардію України для неординарних можливих випадків, то може бути застосована й сила.

Кореспондент. Дія кримінального чи адміністративного кодексу України на особу монарха України та його родину не розповсюджується. А коли монарх України почне скоювати тяжкі злочини через свою психічну хворобу чи збочення, що тоді робити?

П.П. Звичайно, монарх теж людина й може бути різного роду психічні захворювання тощо. Але в державі є відповідні органи, які й переймаються такими випадками – це й рада національної безпеки України, це й парламент України.

У разі, коли подібне відбудеться з членами родини монарха України, то сам монарх розпорядиться з цього приводу, бо факт такого безпорядку в родині є фактором недієздатності монарха.

У таких випадках монарха визнають недієздатним, а потім вже й будуть застосовувати відповідні заходи. Може бути й заточення в монастир, як це широко практикувалося раніше. Звичайно, потрібно все це регламентувати законами.

Кореспондент. Пане Петре, а що це значить, що монарх України є володар не тільки всієї України, а й людей в ній? Ми що, зразу ж перетворюємося в рабів?

П.П. Та ні, звичайно. Це положення нової конституції України стосується міждержавних відносин. Лише монарх є дієздатним щодо України в питаннях міжнародних стосунків, а інші державні інституції не мають такого статусу. Ось для цього й наголошено хто в домі хазяїн.

Кореспондент. У принципі, різні статті щодо статусу монарха України зрозумілі. Дещо може викликати якісь питання, але в цілому можна сприйняти.

П.П. Думаю, що все це вдосконалиться за рахунок колективного розуму партії. Щось добавиться, щось зміниться.

Має ж бути відправна точка – це і є проект нової конституції України. Він й названий розлогим, щоб не упустити якихось важливих питань, але фахівці відредагують та й буде прийнятне для тексту конституції. Головне, щоб принципові питання не загубилися й не вихолостилися.

Розділ ХІV. Шляхта в Україні.

Кореспондент. Ну, пане Петре, нарешті я теж зможу отримати якийсь, хоч би завалящий, титул, можливо гетьмана. А навіщо Україні стільки гетьманів одночасно?

П.П. Про гетьманів буде опубліковано в наступному розділі. Зараз скажу, що гетьмани призначаються від кожного князівства для формування ради національної безпеки України. Це найважливіший державний орган України після монарха. Ось тому й назва її членів солідна має бути. Пропоную гетьманів, але це не принципово. Згадав історію, що багато кому хотілося одночасно бути гетьманом. Було, кажись, аж три зразу. Ну, я й вирішив, що буде десять зразу – всім бажаючим вистачить.

Решти титулованих осіб теж достатньо, щоб відродити романтизм в Україні. Але знайте, пане Євгене, не легкий у них хліб за цією конституцією. Не багато найдеться бажаючих працювати тяжко на державу та носити той чи інший титул.

Українська титулована шляхта не буде схожа з тією, яка в нашій уяві зі старих часів – бали, корони, діаманти, ордена, застілля. Українська шляхта, то є справжній оберіг монархічного устрою держави. А це потребує багато знань, енергії та тяжкої праці.

Українською титулованою шляхтою зможуть бути тільки справжні патріоти України. Вони мають в такому ж дусі виховати своїх дітей, бо, як кажуть наші сусіди, – нєравьон час, і полетить той титул в тартарари.

Отож, якщо у Вас, пане Євгене, є бажання прислужитися денно й нічно монарху України та її народу, то ласкаво просимо.

Кореспондент. Ви знаєте, можливо мені записатися в кримськотатарські еміри. Там традиції інші. Буду деспотом кримськотатарського народу, падишахом. Всі будуть кругом мене на колінах стояти й чоботи мої цілувати.

П.П. Я знаю, Ви жартівник.

Про східні традиції давно минулих часів потрібно ставитися неупереджено. Були часи, коли в Європі настали темні віки, а мусульманські країни розцвітали, були передовою ланкою людської цивілізації. Про це християнські народи не бажають згадувати, а дарма, бо без уроків історії можуть бути кепські справи сьогодення.

За новою конституцією України кримськотатарський емір та її шляхта є ідентична в своїх правах та діях українській титулованій шляхті. Стосовно її назв, то ми вже раніше говорили, що після консультації з фахівцями східної культури будуть визначені прийнятні для кримськотатарського народу назви їх титулованої шляхти.

Але, це дрібниці. Головне, що й кримськотатарська шляхта покликана до тяжкої праці на користь свого народу та ще й України загалом.

Кореспондент. А що значить, що лицарський чин зобов’язує?

П.П. Це просто. Особа, яка має лицарський чин має бути прикладом для інших у всьому – працьовита, досвідчена, вихована тощо. Думаю, що буде прийнято кодекс лицарської честі де про все й буде сказано.

Звісно, до протиправних проступків лицаря має бути більш строге відношення, а не навпаки, як це практикувалося в старих монархіях. Адже це еліта нації й вона має це достоїнство виправдовувати.

Кореспондент. Дякую за розмову.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *