Про проект конституції монархічного устрою України, розділ VІІІ-Х.

Ми продовжуємо обговорювати проект нової конституції України в якій закладені основи монархічного устрою суспільства.

Власний кореспондент часопису Сумської обласної організації УНА-УНСО «Нащадки Святослава» Євген Бобровський у розмові з головою ініціативної групи зі створення всеукраїнської політичної партії «Українська Монархія» паном Петром Перепустом.

Тема сьогоднішньої бесіди Розділ VІІІ, Розділ ІХ та Розділ Х проекту нової конституції України.

Відгуки й пропозиції можете направити за електронною адресою: monarchija@gmail.com

Розділ VІІІ. Адміністративно-територіальний устрій.

Кореспондент. Пане Петре, про князівства в України ми знаємо ще з давнини устрою України, а от про Кримськотатарський емірат чути якось дивно. Адже в кримських татар емірів не було. Також цікавим є повернення до козацьких паланок, до повітів. З одного боку це є звичними назвами для українця, але ми вважали, що такі назви притаманні лише в історії нашого народу. Розкажіть про це, будь ласка?

П.П. Стосовно назв для кримських татар, то це потрібно ще уточнити з їхніми представниками, бо в новій конституції вживані терміни, щоб вирізнити український та кримськотатарський вектори. Щодо емірату, то це є звична назва багатьох мусульманських державних утворень, видається, що буде доцільно так назвати. Також й інші назви, в тому числі й українські, варто обговорити.

Ще потрібно уточнити, що то воно є сучасне так би мовити Магдебурзьке право тощо. Це має зробити партія після її офіційного утворення.

Кореспондент. До речі, пане Петре, а що відбувається зараз зі створенням партії «Українська монархія».

П.П. Це інша тема, яка не стосується проекту нової конституції України. Але скажу, що люди працюють у цьому. Проблем багато. Головна – це недостатність кандидатур на керівні посади різних рівнів для нової партії, бо це створюється дійсно політична партія, а не якийсь індивідуальний проект політичної контори під когось. Ініціативна група зі створення партії не вважає доцільним пропонувати кого попало на ці посади. Шукаємо відданих Україні патріотів, закликаємо побільше молоді. 

Кореспондент. Знов ми читаємо тепличні умови для кримських татар, бо навіть один кримськотатарський улус може започаткувати створення Кримськотатарського емірату. Так недалеко й до створення самостійної держави кримських татар та відокремлення її від України.

П.П. Знаєте, пане Євгене, створення самостійної кримськотатарської держави проблематично через те, що Крим є й землею українського етносу. Дехто з кримських татар говорять, що вони нащадки таврів, а прибульці з ордою асимілювалися з ними. Це не відповідає дійсності, бо прибульців було непомірно більше, щоб асимілюватися з місцевим населенням. Саме рештки таврів й асимілювалися з прибульцями.

У кримських татар щось схоже з долею палестинців, але воно значно інше ніж у палестинців в Ізраїлі, бо там палестинська територія ніколи не була етнічною для євреїв. Євреї тільки володіли нею, тобто були завойовниками.

Коли б кримські татари були нащадками таврів, то тоді відкривається шлях для окреслення якоїсь частини Криму де були етнічні території таврів, це дуже стародавнє плем’я. Дехто з кримськотатарських шовіністів підкидає цю ідею в маси, але вона не сприймається. Можливо комусь не подобається довга подвійна назва кримськотатарського народу, то це інше. Вони можуть перейменувати себе в таврів, але це не дає права на спадщину таврів.

Отже, лише на далеку перспективу кримські татари можуть створити свою державу, такий собі острівець в оточенні української території. Чи це їм потрібно за нормального відношення до цього народу української держави про що декларує проект нової конституції України?

Кореспондент. А що це за поділ України на князівства з такими дивними назвами?

П.П. Для України десять князівств думаю достатньо, можна ще й менше. Назви зараз є приблизними й будуть уточнені.

Князь даного князівства за новою конституцією є свого роду голова державної адміністрації з функціями більше контролюючими, бо керівництво державними об’єктами покладено на міністерства, а комунальні на місцеві органи влади. Князь це скоріше око монарха на місцях. Такий же принцип зберігається донизу цієї вертикалі влади.

Звичайно, багато чого має бути віднесено до компетенції князя стосовно соціальних програм, а також з духовності й культури. Але знову ж, не стільки керівних, а опіка їхньої діяльності.

Важливим також є визначення на місцях стану та доцільності витрат державних коштів у різних галузях господарювання про що й буде перейматися апарат при князі.

Розділ ІХ. Місцеве самоврядування.

Кореспондент. Україна повертається до справжнього народного самоврядування завдяки вічу, хоч би в селах та селищах. Це цікаво. Також цікаво, що органи місцевого самоврядування можуть створювати виробничі структури для здобуття коштів на місцеві потреби. А чи не призведе це до нездорової конкуренції з приватним виробником тощо?

П.П. Для такого випадку в Україні буде відповідне законодавство. Також апарат контролю безпосередньо по лінії вертикалі влади від монарха України убезпечить від перекосів з цього приводу. Я думаю, що все з часом утрясеться й буде діяти злагоджено, на користь всьому суспільству.

А саме зараз ми маємо те, що Ви мали на увазі. Тільки не комунальні чи державні суб’єкти, тобто народ, з прибутком, а окремі, часом сумнівні особи та їх кланові воротили хазяїнують як їм заманеться. Конкуренцію складають тільки такі ж воротили сучасного бізнесу. Винятки поодинокі. Нехай попробує пересічний українець зайнятися відомим прибутковим бізнесом…

Розділ Х. Кримськотатарський емірат.

Кореспондент. Пане Петре, після розмови з Вами я теж вважаю, що кримські татари повинні мати підтримку з боку української держави в час відновлення їхнього суспільства після депортації. Встановлення гарантованої квоти представництва цього народу у верховній раді України є доцільним не тільки в час повернення їх на свою батьківщину.

Щодо особливих законів Кримськотатарського емірату, то може статися впровадження шаріату, а як же загальноукраїнські закони?

П.П. Не йдеться про домінування законів шаріату над загальноукраїнськими, бо в новій конституції про це сказано, що все повинно бути уніфіковане. Тобто, сама концепція має бути уніфікована, а деякі традиції кримськотатарського народу, які не входять у протидію з загальним правовим полем України можуть мати місце.

Окрім цього, всі правові акти Кримськотатарського емірату стверджує монарх України й після цього вони вступають у законну силу.

Як зовсім простий приклад я наведу про святкування нового року. У нас це 1 січня, а в них, за місячним календарем, інший день. То це нібито різниться, а на справді не є протиправним встановити вихідні дні для мусульман в їх новорічні свята. Ну, й багато такого іншого.  

Кореспондент. Дякую за розмову, до нової зустрічі.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *