Про проект конституції монархічного устрою України, розділи ХVІ-ХХ та перехідні положення.

Ми продовжуємо обговорювати проект нової конституції України в якій закладені основи монархічного устрою суспільства.

Власний кореспондент часопису Сумської обласної організації УНА-УНСО «Нащадки Святослава» Євген Бобровський у розмові з головою ініціативної групи зі створення всеукраїнської політичної партії «Українська Монархія» паном Петром Перепустом.

Тема сьогоднішньої бесіди Розділ ХVІ, Розділ ХVІІ, Розділ ХVІІІ, Розділ ХІХ, Розділ ХІХ та перехідні положення проекту нової конституції України.

Відгуки й пропозиції можете направити за електронною адресою: monarchija@gmail.com

Розділ ХVІ. Верховна рада України.

Кореспондент. Пане Петре, а навіщо верховну раду України робити двопалатною?

П.П. Справа в тім, що сучасна Верховна Рада України обтяжена різноманітною діяльністю. Дуже важливим є прийняття законів, а вона переймається масою інших питань й суттєво відволікається від законотворчої діяльності.

У новій же конституції України передбачено, що нижня палата верховної ради України, а це палата депутатів, покликана до законотворчої діяльності та ще кілька її функцій, які суттєво не відволікають від законотворчого процесу. Це важливо, бо динаміка сучасного суспільства вимагає постійне удосконалення законодавчої бази держави.

Сенат верховної ради України переймається більше практичними, а не творчими справами. Через це його склад значно менший ніж палата депутатів.

При кожному сенатору є цілий ряд фахівців для його консультації. Сенатор не обов’язково повинен бути якісно обізнаним в тій чи іншій сфері, що подано на розгляд сенату. Важливим є лише його політична платформа та відданість державі, а фахівці розтлумачать йому що до чого й він, маючи відповідну політичну платформу, прийме те рішення, яке задовольняє ці його політичні уподобання.

Кореспондент. Дуже цікаво Ви придумали, що повноваження палати депутатів та сенату верховної ради України є безперервним. Це гарантує суспільству надійність верховної влади. І про реальну можливість відклику депутатів та сенаторів верховної ради України теж передбачено цією конституцією.

А чому Ви залишили недоторканість депутатів та сенаторів верховної ради України?

П.П. Ви тут трохи помилилися, пане Євгене, бо верховна влада за новою конституцією належить виключно народу та монарху України, а верховна рада України є тільки представницьким органом, хоча й називається верховною, але радою. Можливо варто буде змінити цю назву на центральну раду чи ще якось, але це вже зробить партія.

Щодо безперервної дії верховної ради України, то це дуже практично. При цьому і вибори регулярно відбуваються, і діяльність її не зупиняється, бо вибори періодично обирають лише третину її складу.

Щодо недоторканості, то я думаю, що депутати й сенатори мають бути захищені від свавілля чиновників, а також мати реальну можливість доступу до будь яких закладів в Україні. При цьому, монарх України чи рада національної безпеки України, як не заангажовані особи, можуть без тяганини зняти цю недоторканість.

Кореспондент. А чому в голови палати верховної ради України лише один заступник, а в голови уряду один віце-прем’єр-міністр?  

П.П. Думаю, що більше й не потрібно. Адже для виконання функцій тієї чи іншої установи достатньо й інших їх структур, а загальне керівництво нехай виконує керівник з допомогою одного свого заступника.

Всі ці три перші, два другі й так далі заступники нагадують мені про актора в театрі, який виконує роль третьої колони за рогом вулиці де розташований цей театр.

Розділ ХVІІ. Кабінет міністрів України.

Кореспондент. Ну, функції кабінету міністрів України за новою конституцією є типовими для такої установи. Але, чому член кабінету міністрів не має права балотуватися в представницькі органи державної влади та не може бути призначеним у кабінет міністрів, якщо він впродовж останніх дванадцяти місяців мав представницький мандат. у верховній раді України?

П.П. Кабінет міністрів України є виконавчим органом держави де зосереджені практичні виконання господарювання в країні. Там потрібна стабільність.

Якщо людині, то в депутати хочеться, то ще кудись – практичних результатів від неї рідко можна отримати. Хіба що така людина є геній, але це велика рідкість. Нехай людина визначиться – де вона більше принесе користь країні й українському народу. Дуже просто.

Розділ ХVІІІ. Конституційний суд України.

Кореспондент. Чому членом конституційного суду України може бути будь-хто з громадян, незважаючи на фах, практичну діяльність в галузі права?  

П.П. А тому, що нова конституція, і нині діюча теж, не передбачає ніяких обмежень чи привілеїв з цього приводу. І це вірно.

Посада члена конституційного суду є політичною, а не якоюсь іншою. Для об’єктивного обґрунтування будь-якого питання, що розглядається в цьому суді є фахівці-консультанти. Члени суду присяжних теж не обов’язково мають юридичний фах, а вирішують долю людей, інколи життя й смерті.

Ви знаєте, пане Євгене, багато чого зараз і в Україні, і в інших країнах та міжнародних установах є упередженим щодо самої суті. Причиною цього є таємна діяльність, я б сказав, анти цивілізаційних сил, що й призводить до соціальних та природних катаклізмів на нашій планеті – це й глобалізаційні процеси, світова фінансова система, розподіл країн на сорти й багато чого іншого.

В цьому ж руслі підкинуто в суспільство, що ті чи інші посадовці мають мати спеціальну освіту тощо. Про це ми вже з Вами говорили, коли розглядали права громадянина. Богом не обмежена діяльність людини з цього приводу. І якщо православний християнин без сану може стати патріархом церкви, оминаючи всі ступені посвяти, є приклад у Візантійській імперії, то що можна говорити про члена конституційного суду України?

Розділ ХІХ. Внесення змін до Конституції України.

Кореспондент. Я теж вважаю, що конституцію України не варто шарпати кому заманеться, бо її ухвалював народ, то й народ нехай змінює. Навіщо Ви ввели термін у сто років, коли можна поставити під сумнів монархічний устрів в державі? Я такий, що визначив би його в 1000 років. Так стабільніше.

П.П. Знаєте, пане Євгене, сто років теж чимало. Але верховна влада в Україні належить народу, а монарх України є її, я б сказав, розпорядником. От нехай і не забуває, що народ чатує, нехай старається для народу й таке інше. А тисяча років це забагато, може розслабитися.

Розділ ХХ. Прикінцеві положення.

Кореспондент. Мені, й, думаю, більшості українців, дуже подобається, що в Україні столицею є Київ. То чому в новій конституції можна змінити столицю за бажанням монарха України?

П.П. Я теж люблю нашу столицю. Але всяке буває… Може статися, що в якийсь момент і на якийсь час потрібно перенести столицю в інше місце. От для цього й закладено в новій конституції таке положення.

Перехідні положення.

Кореспондент. Пане Петре, що, буквально всі міжнародні й міждержавні угоди втрачають чинність у випадку зміни республіканського устрою нашої держави на монархічний?

П.П. Так, всі, за виключенням фінансових та матеріальних обов’язків республіки України та й то, якщо вони були вчинені законним способом.

Справа в тім, що монархічний устрій нашої держави є спадковим від ранішніх монархій в Україні, що й записано в новій конституції України з монархічним устроєм суспільства.

Міжнародні угоди, які стосувалися України та її народу, укладалися або різними завойовниками України, або Радянською Україною, або республікою Україною. Українська монархія не визнає все це, бо її монархічних попередників було насильно усунуто від керуванням Україною. Отже, всі чинні міжнародні акти було вчинено узурпаторами і це є законною підставою перегляду всіх таких угод.

Кореспондент. Так що, і сучасна українська влада є узурпаторами? Але ж незалежна Україна постала внаслідок референдуму 1991 року. Це є воля українського народу.

П.П. Це правда. Завдяки референдуму в 1991 році Україна остаточно затвердила свою незалежність від Радянського Союзу. Але ні на цьому референдумі, ні на іншому ніхто не запитав у народу, чи часом він не хоче повернутися до монархічного чи якогось іншого устрою України? Окрім цього, не тільки українці брали участь у тому референдумі. То був, я б сказав, космополітичний референдум в Україні.

Тоді мешканці України хотіли одного – незалежності. Ніхто й не переймався про устрій держави. На це навіть не звернули уваги. Написали республіка Україна та й годі. Увага була приділена виключно незалежності. Ми це отримали.

Зараз постає питання про укріплення державності України, а це передбачає й доцільність можливої зміни конституційного устрою з республіканського на монархічний.

Кореспондент. Ну, що ж, пане Петре, от ми й закінчили розгляд нової конституції України з монархічним устроєм суспільства. Як на мене, то це цікава історія. Будемо уважно відстежувати перебіг подій з цього приводу. Дякую Вам за конструктивну працю й цікаву розмову. Удачі Вам.

П.П. Дякую й Вам, пане Євгене, що витерпіли мої «плітки» про монархію в Україні, але, всяке буває, особливо, якщо це на користь українській нації.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *