Про проект конституції монархічного устрою України, розділи ІІ-ІІІ.

Ми продовжуємо обговорювати проект нової конституції України в якій закладені основи монархічного устрою суспільства.

Власний кореспондент часопису Сумської обласної організації УНА-УНСО «Нащадки Святослава» Євген Бобровський у розмові з головою ініціативної групи зі створення всеукраїнської політичної партії «Українська Монархія» паном Петром Перепустом.

Тема сьогоднішньої бесіди Розділ ІІ та Розділ ІІІ проекту нової конституції України.

Відгуки й пропозиції можете направити за електронною адресою: perepust@gmail.com

Кореспондент. Пане Петре, що це за новина в Україні, коли лише українці та кримські татари мають право бути громадянином, а інші стають сиротами в нашій державі?

П.П. Я раніше вже розповідав про те, що Україна є колискою двох корінних народів України – українського та кримськотатарського. Представники інших народів, які постійно проживають в Україні мають свою вітчизну, отже не є сиротами, як Ви сказали. Виняток є хіба що роми (цигани), караїми, ассірійці, можливо ще хтось, про кого я забув. Доля останніх своєрідна. Україна опікується ними, мабуть потрібний спеціальний закон для них, але надавити їм громадянство не є логічним в руслі загальної концепції нового устрою України. Якщо принципово підійти до цього питання, то в цих народів теж є свої етнічні землі й вони мали б боротися за свою державність чи автономію.

Кореспондент. А що все таки значить підданий монарха України?

П.П. Підданий монарха України це, просто кажучи, не громадянин України, а особа яка постійно проживає в Україні та на даний момент не бажає виїжджати в свою вітчизну.

Такі люди мають деякі обмеження в правах, що передбачається Конституцією та законами України. Перш за все це стосується політичних прав. Нова конституція України обмежує їх в можливості брати участь у виборчому процесі всіх рівнів, вони не можуть бути членами політичних партій.

Підданий монарха України обмежується правом влаштування на керівну посаду, в заклади правосуддя, прокуратури, органи внутрішніх справ України й в інші силові та правоохоронні структури, в українські дипломатичні заклади.

З одного боку це нібито несправедливо до людини. Але з іншого боку буде несправедливо до автохтонів України, бо, все таки, підданий монарха України є гість у нашій українській хаті і порядки та все, що з цим пов’язано, має встановлювати й наводити господар.

Коли людина приїхала в іншу країну на постійно, то чому вона так тримається свого роду й племені впродовж поколінь. Значить такій людині не подобається корінний народ тієї країни й вона своїх дітей віддає в шлюб одноплемінникам. Отже, таку людину задовольняє лише меркантильні інтереси в тій країні й вона далека від ідеалів тієї нації та ще й має можливість повернутися в свою вітчизну. Такі люди тимчасові в тій країні, хоча й на багато років, а то й десятиліть.

Інша справа з неупередженим ставленням до корінної нації. Діти емігрантів беруть шлюб з корінним етносом, звичайно, асимілюються з поколіннями та стають самі представниками корінного народу. Лиха в цьому немає, українці так поступають. Візьміть кримських татар, турків. Та в них якщо не половина крові української, то значна частина. Адже, скількох наших дівчат та жінок вивезли з України – безліч. Всі вони народили безліч дітей, які стали кримськими татарами чи турками. І ніхто зараз у цих народах з тих поколінь навіть не пам’ятає своє національне коріння.

Інша справа країни Америки та Австралії. Там вибили чи витіснили корінне населення, яке зараз особливо не впливає на етнічний склад країн в них. На просторах цих континентів не так просто було й вижити. Отож, трималися за національним чи релігійним статусом. До тепер немає всеохоплюючої національності американець чи австралієць, хоча чимало вже не знають своє етнічне коріння, то й пишуться американцями, канадцями, австралійцями тощо. В цих країнах головну роль має громадянство.

На мою думку, країнам, які постали на етнічних землях свого титульного народу не варто брати приклад з національного питання в США, Канади та в інших таких країн, бо там сама природа формування держави зовсім інша ніж у переважної більшості країн світу.

Кореспондент. Добре, пане Петре, з цим можна якось погодитися, а от чому підданий монарха України не має права обіймати провідну посаду в закладах науки та медицини, провідну чи творчу посаду в закладах мистецтва й культури, архітектури, в засобах масової інформації та навіть в українських чи кримськотатарських аматорських колективах, а викладачем у школі чи ВУЗі взагалі не може бути? На мою думку це дискредитація людини.

П.П. Щоб коротко й просто відповісти на це питання я наведу Вам аналогію. До Вас в дім чи в квартиру приїхали гості, надовго, ніде жити, а влаштувалися на роботу. Не думаю, що вони мають право домінувати над Вашою родиною. Навпаки, мають знати свій статус гостя.

Ви скажете, що піддані монарха України в нашій державі не гості й живуть давно. Це так, живуть давно, не зовсім гості, бо захищені чинним законодавством, а гостя можна вигнати в будь-який момент, але й не господарі. Виключно українці й кримські татари є господарями України! Я ж не можу бути господарем іншої країни, емігрувавши туди. І що мені скажуть, щоб, наприклад в Англії, для мене українську мову кругом ввели, гопака обов’язково танцювали для мене, а у всіх харчевнях борщ обов’язково варили й таке інше?

Окрім цього, я вже Вам розповідав чому інородець не може бути дотичним до національної освіти, культури й мистецтва, бо це, просто кажучи, нонсенс. А щодо дипломатії, науки та воєнізованих формувань, то в Україні може бути тільки українська наука й українське військо, а не щось там інше. Сама навіть назва спонукає до того, щоб саме українці, ну, звичайно, й кримські татари, брали участь у керівництві цих напрямків діяльності суспільства. Який би не був розумний підданий монарха України, він не може очолювати провідну посаду наукової установи з уже наголошених причин, нехай працює просто науковцем. Та й провідна посада наукової установи більше адміністративна, а не наукова. Це значить, що ніхто не обмежує творчого польоту підданого монарха України.

Кореспондент. Зрозуміло, нова конституція має дбати в першу чергу за корінні народи України. А чому до підданого монарха України має застосовуватися більш суворе покарання за здійснене ними протиправне діяння чи злочин, ніж до громадянина України, адже ми всі люди?

П.П. Я думаю, що пройде час становлення сильної держави Україна й багато чого з обмежень стосовно підданих монарха України просто відпаде. Але, в час становлення держави потрібно виокремлювати титульну націю.

Представники національних меншин, як кажуть, завжди на виду. Якщо така людина переступила закон, то українці говорять, що от понаїхало сюди, одні нехороші люди, проходу не дають, таке інше. Коли ці люди щось скоїли, то воно викликає більший резонанс у суспільстві ніж такі дії українця. Це природно й не тільки в Україні.

Отже, підданий монарха України має знати, що він може бути предметом озлоблення корінного народу через його протиправні дії, що може викликати неадекватну реакцію суспільства. Це ми спостерігаємо час від часу і в Україні, і в інших державах. До прикладу, погроми представників з Кавказу в Карелії Російської Федерації, з аналогічних випадків  в Україні промовчу.

Ця норма нової конституції в якійсь мірі буде утримувати людей від протиправних дій, а також нести зниження психологічної напруги українцями в разі скоєного. Звичайно, не останній аргумент звучить приблизно так – нічого в моїй хаті ще й бешкетувати.

Кореспондент. А що це за воєнізовані формування народної самооборони на місцях, у нас же не воєнний стан?

П.П. Віками українське суспільство традиційно мало систему народної самооборони. Особливо ми з цим обізнані розпочинаючи з Княжої доби, а потім Козаччини.

Поселення України мали загони для своєї охорони, а також для надання допомоги іншим. Це були не постійно діючі формування, а на випадок небезпеки. За Козацьку добу навіть адміністративно-територіальний поділ України здійснювався відповідно до військових формувань. Сотенні містечка складали основу козацьких паланок. Українська традиція такого устрою жива ще й досі в переказах та легендах нашого народу, вона приємна українській душі.

Цей проект нової конституції потрібно ще доопрацювати, бо в ньому не вповні виписані основні засади. З цього ж приводу вбачається, що всі громадяни України відповідного віку та стану здоров’я мають обов’язок вміти захищати нашу країну в разі потреби, а збройні сили України, звичайно ж, будуть на професійній основі. Для того, щоб решту придатного населення навчити військовим основам і передбачені загони народної самооборони на місцях.

Я вбачаю, що об’єднання дотичних поселень з певною кількістю мешканців мають мати, образно кажучи, штаб місцевої самооборони зі штатом, амуніцією, технікою, відповідними засобами та матеріальним забезпеченням. У цих воєнізованих формуваннях час від часу будуть проходити навчання та вишкіл місцеві, будемо говорити, вояки. Звісно, це має бути з відривом від основної занятості людини, але на короткий час, можливо місяць чи пару тижнів у рік. Початківець, певно, перший курс має відслужити довше, а з роками все менше й менше. Ну, вся ця процедура буде запропонована фахівцями цієї справи.

Ви запитаєте – а навіщо це, коли є професійна армія? Думаю, що вишкіл та навчання молоді буде стосуватися не тільки спортивно-воєнізованих методів. Там має бути й ідеологічний вишкіл громадянина України, що є вкрай необхідною та корисною для суспільства справою. Окрім цього, різні бувають випадки – чи то екологічне лихо, чи природні катаклізми, чи заведуться якісь хулігани, а все це потребує організованого швидкого та скоординованого реагування. Це й виконає місцева самооборона. Також суспільство має бути підготовленим й до можливої агресії ззовні, бо історія нас вчить бути готовими до гіршого.

Окрім цього, молодь у місцевій самообороні знайде собі товаришів та друзів. Не виключено, що й українське жіноцтво братиме участь там, то й свою половинку для сімейного життя теж можна знайти, бо там обставини висвітлюють сутність особи, її моральний облік.

Кореспондент. Дякую за розмову.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *