Боротися чи перемагати?

Одного разу у відділку міліції загинув студент. Одразу ж наші структури громадянського суспільства заходилися організовувати протести проти міліційного свавілля, в першому з яких я охоче взяв участь. Після чого зустрівся з одним з натхненників цих акцій, учасником перспективного – як мені на той момент видавалося – всеукраїнського руху. Я виклав свої зауваження і погляди на проблему, запропонував шляхи розвитку кампанії. Continue reading “Боротися чи перемагати?”

Сергій ФОМЕНКО (Фома): Страх і ненависть у Верховній Раді

Громадяни України, які мають нещастя роками бачити і відчувати “на своїй шкурі” наслідки діяльності артистів та клоунів цирку під назвою Верховна рада, мають ангельське або рабське терпіння. Continue reading “Сергій ФОМЕНКО (Фома): Страх і ненависть у Верховній Раді”

Вийти за червоні прапорці

Поки нинішні лідери опозиції, як добре знані політики, так і нові громадські активісти не доведуть, що вони готові жертвувати собою, народ їм не повірить.

5 червня в опозиції (я маю на увазі не лише партійну) було дві задачі: захистити українську мову та почати новий Майдан. З першим не впоралися, з другим вийшло не все так погано. Нехай людей на мітингу було не сотні тисяч, але це були ті, кому дійсно болить ситуація в країні (не лише в мовній сфері), і які готові до активних дій. Continue reading “Вийти за червоні прапорці”

Стати вільним, чи лишитися рабом?

Медицині відомі два ступені шоку. При першому, порівняно легкому, людина, прийшовши до тями, запитує: «Де я?» При важкій формі шоку вона втрачає не тільки уявлення про час і простір, але й про власну особистість і, повертаючись до притомності, запитує вже: «Хто я?». Запитаймо себе, українці: хто ми? Народ, чи населення, господарі своєї землі, чи безправні раби на ній?  Continue reading “Стати вільним, чи лишитися рабом?”

Сашко ПОЛОЖИНСЬКИЙ: Як ми революцію робили

Вирішили ми з хлопцями зробити революцію. Дуже вже нас дістало все те неподобство, що в країні коїться. Домовилися зустрітися в найближчу суботу, щоб обговорити плани дій, накреслити основні напрямки та визначити потенційних союзників. В п’ятницю ввечері один повідомив, що дружина захотіла їхати в гості до тещі, тож його на зустрічі не буде. В суботу зранку зателефонував другий і сказав, що терміново викликають на роботу, тож, на жаль, мусить працювати. До третього довго-довго телефонували, врешті він таки взяв трубку і ледь живим голосом повідомив, що вчора трохи загуляв, додому приповз оце щойно зранку, тому до жодних зустрічей не придатний. Так ми й не зустрілися, тож довелося все перенести на наступні вихідні. Continue reading “Сашко ПОЛОЖИНСЬКИЙ: Як ми революцію робили”