TROJASKA UKRAINA MARE *

(* “Хай живе Велика Україна” –

Напиc, зроблений румунською мовою на бетонних блоках своєї барикади унсовцями.

Напис добре було видно супротивнику.)

 

  Без практики збройної боротьби

  програмові засади є пашталаканням.

На початку квітня 1992 р., вперше після 40-а річної перерви після УПА, українські збройні формування ступили на поле бою. Відбулося це під тими ж червоно-чорними стягами за ті ж ідеї соборності та захисту національних інтересів. Відтоді пройшло вже 12-ть років. Та річ не в датах. Якщо нам і варто було згадати ті дні, то не як привід для відзначення чи святкування, а щоб знати про них кожному з нас. Адже для багатьох рядових унсовців ті події навіть зараз лишаються малознаними. Ця військова компанія принесла Організації перший мілітарний досвід який має бути узагальнено та збережено. Він повинен належати кожному члену УНА-УНСО, адже за нього було заплачено кров’ю. Українською кров’ю і зокрема унсовською. Військова штука не є догматом, але і в епоху комп’ютерних та космічних технологій в ній завжди залишаються незмінними елементи, засвоєні ледь не з античних часів. Тож і досвід 92-го року іще буде актуальним принаймні до кінця століття. Звісно це не “Верденська м’ясорубка” і характер бойових дій тут великою інтенсивністю не відзначався, але ж справа не тільки в кількісних характеристиках. В тім то річ, що Кавказ для УНСО вже був потім. А от бойове хрещення відбулося саме тут. Continue reading “TROJASKA UKRAINA MARE *”