Цитати зі Святого Письма.

Кладень мудрості – це Святе Письмо.

В ньому можна почерпнути велику вселенську мудрість у простому й доступному будь-кому варіанті, що не можна сказати про інші книги з філософії, педагогіки й такого іншого.

Ось наведемо декілька цитат зі Святого Письма, які так актуальні в наш буремний час, час протистоянь в суспільстві.

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих, і на путь грішників не стає, і на зборищі губителів не сидить.

Господи, як намножилося напасників моїх.

В гордині своїй нечестивий пригноблює вбогого; нехай вони будуть уловлені хитрощами, які самі придумують.

Бо грішник хвалиться похотями душі своєї, і гнобитель ублажає себе.

В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: “Не покарає”, бо думає він, що Бога нема.

Повсякчасно шляхи його оскверняються. Суди Твої далекі для нього. На ворогів своїх дивиться зневажливо.

Каже він у серці своїм: “Не похитнуся, з роду в рід не зазнаю лиха”.

Уста його повні прокльонів, підступів та лукавства; на язиці його мука та злоба.

Він сидить у засідці на краю осель, щоб таємно вбити неповинного, очі його підглядають за бідними.

Підстерігає по закутках, як лев у лігві своїм, щоб схопити бідного; хапає і тягне в сіті свої.

Припадає до землі, пригинається, і бідні потрапляють у міцні лапи його.

Каже він у серці своїм: “Забув Бог, відвернув лице Своє і не побачить ніколи”.

Неправду говорить кожен ближньому своєму; уста улесливі говорять від серця лукавого.

Бо ось грішники напружили лук, наготували стріли, щоб стріляти в темряві у непорочних серцем.

Ось нечестивий захворів на неправду, зачав злобу і породив беззаконня.

Копав яму, і викопав її, і впав у ту яму, яку сам приготував.

І повернеться злоба його на голову його, і неправда його на тім’я його впаде.

Попадали народи в яму, яку викопали, в сітці, яку потай поставили, заплуталася нога їхня.

Зломи силу нечестивого й лукавого так, щоб шукати і не знайти злодіянь його.

Встань, Господи, у гніві Твоїм, піднесися проти лютування ворогів моїх. Устань, Господи, Боже мій, на суд, що заповідав Ти.

Господи, Ти чуєш бажання вбогих, підкріпи серце їхнє, відкрий вухо Твоє, щоб учинити праведний суд сироті й пригнобленому, щоб не лякала їх людина на землі.

Сини людські! Доки будете ганьбити славу мою? Нащо любите марноту і шукаєте неправди?

“Ради страждання вбогих і зітхання бідних нині воскресну, — говорить Господь, — стану спасінням людей і відкриюся в ньому.”

Погубить Господь уста облесливі та язик гордовитий, тих, що говорять: “Язиком нашим переможемо, уста наші з нами, хто нам є Господь?”

Дощем проллє Він на грішників палаюче вугілля, вогонь і сірку. Палючий вітер — частка чаші скорботи їхньої.

У ворога не вистачило зброї, міста зруйнував Ти, і згинула пам’ять про нього.

І буде Господь пристановищем пригнобленому і захистом у скорботі.

І будуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи.

Лука Іваницький.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *